S5 Corporate Response - шаблон joomla Книги
Обкладинка

logo comexpert

  • Реєстрація

Класифікація і групова характеристика бавовняних та лляних тканин

       Навчальні питання:

   1. Класифікація та групова характеристика бавовняних тканин

   2. Класифікація та групова характеристика лляних тканин

 

   1. Класифікація та групова характеристика бавовняних тканин

   В Україні бавовняні тканини виробляють на Донецькому, Херсонському бавовняних комбінатах, Тернопільському ВАТ "Текстерно". Асортимент бавовняних тканин постійно розширюється й поновлюється. Частина тканин, що користуються постійним попитом у населення, виробляється без змін десятки й сотні років, такі тканини називаються класичними або типовими. Це ситці, батисти, сатини, крепдешини, бостони тощо.

   Бавовняні тканини характеризуються високими гігієнічними властивостями (повітро- та паропроникність), достатньою міцністю. Основний недолік – висока зминальність.

   Для виробництва бавовняних тканин використовують гребінну, кардну та апаратну пряжу лінійної густини 5,9 ... 200 текс, різної будови (одиничну, кручену, структуровану). Залежно від призначення тканини виробляють різної щільності (відносна щільність від 40 до 100 %) і різної поверхневої густини (від 22 до 815 г/м2). Ширина тканин — 60 ... 170 см.

   Щільність характеризується кількістю ниток основи й окремо кількістю ниток піткання, що знаходяться на відстані 100 мм. Відносна щільність (%) – показник, що характеризує заповнення будь-якої тканини нитками основи та піткання незалежно від їх товщини, фактичної щільності та переплетення.

    Поверхнева густина характеризується масою 1мтканини. Найлегші тканини – газ, шифон; найважчі – шинельне сукно, драп.

   Згідно з торговою класифікацією бавовняні тканини поділяють на 17 груп: тканини ситцеві, бязеві, білизняні, сатинові, платтяні, одягові, підкладкові, тикові, ворсові, хусткові, рушникові, сурові, меблево-декоративні, марля та марлеві вироби, ковдрові, тарні та пакувальні, технічні. 

   В основу навчальної класифікації покладено такі ознаки: призначення, волокнистий склад, вид переплетення, спосіб обробки.

22

    Білизняні тканини застосовують для пошиття постільної, столової, натільної білизни, спецодягу для медичних працівників, працівників підприємств громадського харчування. Білизняні тканини повинні мати високий ступінь білизни, міцне забарвлення, високу гігроскопічність, паро- та повітропроникність, гладку поверхню, не містити шкідливих для здоров'я людини речовин. Здебільшого білизняні тканини виробляються полотняним переплетенням. Крім гребінної та кардної пряжі, останнім часом для виробництва білизняних тканин почали використовувати пряжу пневмомеханічного способу прядіння та змішану (бавовняно-віскозну, бавовняно-сиблонову). Найбільш поширені такі білизняні тканини: бязі, полотна, міткалі, шифони.

                             23                    24

    Платтяно-сорочкові тканини за будовою, волокнистим складом, характером обробки та властивостями дуже різноманітні і становлять найбільшу частину в асортименті бавовняних. Їх виготовляють із бавовняної або змішаної (бавовняно-віскозної, бавовняно-сиблонової, бавовняно-лавсанової) пряжі, іноді використовують віскозні комплексні нитки. Платтяно-сорочкові тканини виробляють різними переплетеннями (полотняним, саржевим, дрібновізерунковим, жакардовим). За способом обробки вони бувають вибіленими, гладкофарбованими, вибивними, пістрявотканими, меланжевими. Асортимент платтяно-сорочкових тканин постійно змінюється за рахунок їх колористичного оформлення, а також широкого використання спеціальних обробок (малозсідальної, малозминальної, водо-, брудо-, жировідштовхувальної тощо).

                 25                  26

   

   Залежно від особливостей будови та обробки платтяні тканини поділяють на літні, демісезонні та зимові.

 

27  

   Літні платтяні тканини — тонкі, малощільні (відносна щільність 40...60 %), полегшені (поверхневої густини 54...110 г/м2), забарвлені переважно в світлі та яскраві кольори. Ці тканини виробляють здебільшого з гребінної пряжі лінійної густини 5,9...15,4 текс, використовують також кардну та пневмомеханічну пряжу, одиничну або кручену. Для підвищення гігієнічності та забезпечення шовковистості більшість літніх тканин мерсеризують. Найбільш відомі серед них такі, як маркізети, батисти, вуалі.

   

28

   Платтяні тканини демісезонного призначення є порівняно щільнішими, ніж літні (відносна щільність по основі 60...85 %, а в деяких тканинах — понад 100 %), їх використовують для жіночих і дитячих суконь, чоловічих і хлопчачих верхніх сорочок. Ці тканини різноманітні за будовою, переплетенням, обробкою. До класичних демісезонних тканин належать шотландки, піке, кашеміри, шерстянки тощо.

 

 

29

   Близько 60 % демісезонних тканин становлять тканини сорочкові, серед яких найбільш поширені класичні — попліни, репси, тафта.

 

 

 

    30   Платтяні тканини зимового призначення характеризуються наявністю одно- або двостороннього начісного ворсу, який поліпшує їх теплозахисні властивості. Ці тканини виробляють із кардної та апаратної чистобавовняної та бавовняно-віскозної пряжі полотняним, саржевим або півторашаровим переплетенням. За колористичним оформленням зимові тканини бувають сурові, вибілені, гладкофарбовані, вибивні. Поверхнева густина цих тканин становить 160...468 г/м2, ширина — 58...100 см, їх використовують для пошиття жіночих і дитячих зимових суконь, халатів, верхніх чоловічих і хлопчачих сорочок, теплої білизни тощо. Класичними зимовими тканинами є фланель, бумазея, байка.

   Костюмно-пальтові тканини порівняно з платтяно-сорочковими важчі (їх поверхнева густина — 145...530 г/м2), щільніші й виробляються здебільшого з товстої кардної крученої та одиничної пряжі. Ці тканини використовують для пошиття пальт, костюмів, плащів, спортивного та робочого одягу. Для забезпечення високої міцності, зносостійкості до волокнистого складу до них додають лавсанові (до З0 %) та капронові (до 15 %) волокна, піддають різним видам спецобробки (малозминальній, водовідштовхувальній, біозахисній, вогнестійкій та ін.).

                    31          322           33

 

34

 

   Підкладкові бавовняні тканини  виготовляють в обмеженій кількості, оскільки в швейному виробництві здебільшого застосовують різні види шовкових підкладкових тканин. До підкладкових і прокладкових бавовняних тканин належать коленкор, саржа рукавна, бортівка, тканина для виготовлення кишень. Для підкладкових матеріалів у швейному виробництві використовують розглянуті вище білизняні (грінсбон, ластик, міткаль) і платтяні тканини (ситці, сатини, бязі, бумазеї, фланелі тощо).

 

   35  Меблево-декоративні тканини — це різні за волокнистим складом, будовою та художньо-колористичним оформленням тканини, виготовлені простим, дрібновізерунковим, жакардовим та складним переплетеннями. Для їх виробництва використовують пряжу одиничну, кручену гребінну або кардну звичайну та структуровану, а також різні види хімічних комплексних і текстурованих ниток. Залежно від будови їх поверхнева густина може перебувати в межах від 80 г/м3 (тканина для фіранок, канва вишивальна) до 758 г/м(гобелени). За обробкою ці тканини пістрявоткані, гладкофарбовані, вибивні. За призначенням їх поділяють на меблеві, драпірувальні, портьєрні, декоративні, тканини для фіранок, скатертин, простирадл, чохлів. Залежно від будови меблево-декоративні тканини бувають таких видів: гобеленові, ворсові, жакардові, ажурні, гардинні.

   Тикові тканини — це ущільнені тканини, виготовлені з бавовняної пряжі, скрученої та одиничної, різної лінійної густини. Найбільш поширені тик пошивковий, матрацний, для напірників.

36

   До групи штучних бавовняних виробів належать рушники (гладкі, вафельні, махрові), хустки головні та носовички, серветки, простирадла махрові, ковдри байкові та літні, покривала, скатертини, накидки на крісла, килими, панно.

 

Продовження