Навчальні питання:
1.Туалетне мило
2. Класифікація і характеристика асортименту туалетного мила
1.Туалетне мило
Вперше в Європі згадка про мило трапляється в трактаті «Природна історія» римського вченого Плінія-Старшого (І ст. н.е.). Там було наведено описання способу виготовлення мила із жирів. Ще тоді Пліній писав про виготовлення твердого і рідкого мила з використанням соди для твердого мила та поташу (карбонату калію) — для рідкого. Стародавні римляни використовували мило не тільки для умивання, а й для забарвлення та очищення (миття) волосся.
Туалетне мило використовується для догляду за тілом людини. Мийну властивість туалетного твердого мила забезпечують його основні компоненти: натрієві солі жирних кислот (каприлової, лауринової, миристинової, пальмітинової, стеаринової), жири тваринні харчові, тверді рослинні жири (кокосової і пальмоядрової олії), саломас технічний (після рафінування рослинних олій).
Допоміжні компоненти - гліцерин, олії рослинні; пігменти і барвники; екстракти трав, прополіс, ланолін; антисептичні речовини; клеючі речовини (крохмаль, декстрин); парфумерні віддушки (крім дитячого).