Навчальні питання:
1. Деревинні матеріали для виробництва меблів
2. Маркування, пакування та зберігання деревинних матеріалів
1. Характеристика деревинних матеріалів для виробництва меблів
Деревинні матеріали, які використовують у виробництві меблів, поділяють за призначенням:
- для жорстких конструкцій;
- облицювальні.
Для жорстких конструкційних елементів використовують: пиломатеріали, ДСП, ДВП, МДФ.
Пиломатеріали для меблів отримують шляхом розпилювання круглого лісу на дошки, бруски. Пиломатеріал, у якого співвідношення ширини до товщини більше двох, належить до дошок, менше двох – до брусків. Недоліком пиломатеріалів є їх гігроскопічність, через що вони коробляться та тріскаються під час зміни вологості.
Деревинностружкові плити (ДСП) – однорідні, не коробляться, дешеві, легко обробляються.
ДСП — це сучасний композиційний матеріал, який одержують пресуванням дерев'яної стружки із зв'язуючою речовиною, найчастіше синтетичними смолами.
Фізико-механічні властивості ДСП зумовлюють їх застосування у виробництві меблів, будівельних роботах, а також у якості декоративного й виробного матеріалу. Вони добре піддаються механічній обробці (пилянню, струганню, свердлінню, фрезеруванню), їх легко склеювати та фарбувати, а деякі властивості навіть перевершують натуральну деревину. Зокрема, вони менше розбухають від вологи, не змінюються внаслідок коливання вологості, мають непогані тепло- і звукоізоляційні властивості, а також більшу біо- та вогнестійкість.
Для надання плитам вогнестійкості до їх складу вводять спеціальні речовини – антипірени.
А для поліпшення водостійкості перед пресуванням у стружкову масу додають спеціальну парафінову емульсію або розплавлений парафін. Показником водостійкості є розбухання плити у товщину (за 24 години):
- водостійка ДСП – не більше 15%;
- звичайна ДСП, марка А ~ 22%;
- звичайна ДСП, марка Б ~ 33%.
Марка А відрізняється від марки Б кращими показниками на згинання і розтягування та нижчими показниками розбухання, деформації поверхні й шорсткості поверхні.
ДСП випускають необлицьовані й облицьовані шпоном, папером, синтетичним плівкою.
З метою надання ДСП більш декоративного вигляду використовується велика кількість різних облицювальних матеріалів. Є кілька технологій покриття ДСП:
- облицювання паперово-смоляними плівками: ламінування, каширування;
- облицювання ДСП паперово-шаруватими пластиками;
- облицювання полімерними плівками;
- облицювання натуральним шпоном.
Деревинноволокнисті плити — це композиційний матеріал, що представляє собою спресовану в плити волокнисту масу із подрібненої й розщепленої деревини.
Для підвищення експлуатаційних якостей у деревну масу додають каніфоль або парафін (для збільшення вологостійкості), синтетичні смоли (для підвищення міцності), антисептики. Застосування ДВП дуже широке, з нього виготовляють: задні стінки шаф (тумб), перегородки, днища шухляд, ящики, нижні полиці диванів, різного роду рамки тощо.
Як правило, деревоволокнисті плити виробляються мокрим і сухим способами. За типами ДВП поділяють на м’які, напівтверді, тверді, надтверді, облагороджені (ДВПО), ДВП ламіновані (ЛДВП), з яких у меблевому виробництві використовують напівтверді, тверді, ДВПО, ЛДВП.
Сучасне стилістичне і колірне різноманіття меблів досягається завдяки використанню захисно-декоративних покриттів. Найбільш широке поширення одержали технології з випуску ламінованих плит.
В якості облицювальних деревинних матеріалів у виробництві меблів використовують дерев’яний шпон, фанеру. На основі клеєної фанери отримують облицювальну та декоративну фанеру. Сорочка облицювальної фанери виготовляється зі шпону з гарною текстурою.
Шпон – це листи товщиною від 0,4 до 1,5 мм, які отримують лущенням або струганням відрізка стовбура на спеціальних станках. Процес лущення нагадує розгортання рулону паперу.
Фанера — шаруватий деревинний матеріал, одержуваний шляхом склеювання шарів лущеної шпону. Для цього використовують шпон берези, вільхи, сосни або інших порід дерев. Висушені та розкроєні листи шпону спочатку укладають (із взаємно перпендикулярним напрямом волокон у суміжних шарах) у пакети, змазуючи їх поверхні клеєм, а після цього склеюють на гідравлічних пресах. Для одержання фанери склеюють непарну кількість листів шпону.
Для виробництва меблів використовується фанера, облицьована струганим шпоном з буку, дуба, горіха, тиса, карельської берези й інших коштовних порід дерева.