Навчальні питання:

1. Мінеральні добрива. Класифікація, асортимент, призначення

2. Терміни зберігання мінеральних добрив. Маркування товарів

1. Мінеральні добрива. Класифікація, асортимент, призначення

Мінеральні добрива вносять у ґрунт присадибних ділянок для нормального розвитку рослин і підвищення їх врожайності, поліпшення якості і здатності до зберігання плодів й овочів, а також як добрива ґрунту для кімнатних рослин.

За кількістю живильних елементів добрива поділяють на прості і комплексні. Прості містять тільки один живильний елемент, комплексні - два і більше. За фізичним станом мінеральні добрива класифікують на порошкоподібні, гранульовані, крупнокристалічні і рідкі.

Вміст живильних елементів у добриві позначається у відсотках.

Крім мінеральних добрив, випускають органічні і бактеріальні. Бактеріальні добрива - препарати, що містять корисні для рослин бактерії. До найрозповсюдженіших бактеріальних добрив належать азобактерин, нітрагін, фосфобактерин.

Мінеральні добрива являють собою активні засоби впливу на фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту і самих рослин. До складу таких добрив входять поживні речовини у вигляді різних мінеральних солей. Потрапляючи в ґрунт, мінеральні добрива впливають на розчинність поживних речовин, їх здатність до пересування в ґрунті і доступність для засвоєння рослинами. Характер та інтенсивність цього процесу визначаються властивостями ґрунту.

Мінеральні добрива підвищують  рівень вмісту в ґрунті поживних елементів, змінюють реакцію ґрунтового розчину, впливають на мікробіологічні процеси. Живлення рослин в основному відбувається через коріння, та внесення мінеральних добрив у ґрунт сприяє успішному зростанню і розвитку рослин. При правильному  використання мінеральних добрив підвищується врожайність культурних рослин, поліпшується якість продукції - збільшується цукристість цукрових буряків, плодів і ягід, підвищується вміст білка в зернах, олійність соняшнику.

Класифікація, асортимент, призначення мінеральних добрив

За агрономічним призначенням мінеральні добрива можуть бути прямими і непрямими.

Мінеральні добрива прямої дії містять елементи безпосереднього живлення рослин і в залежності від вмісту поживних речовин поділяються на прості (односторонні) і складні (комплексні).

Односторонні мінеральні добрива зазвичай містять один поживний елемент, який можуть доповнювати сірка, магній, кальцій і деякі інші мікроелементи. До простих односторонніх добрив зазвичай відносять різні азотні, фосфорні та калійні добрива, а також мікродобрива.

Склад мінеральних добрив менше, ніж простих. Основна незручність при їх використанні полягає в тому, що не можна регулювати співвідношення трьох основних елементів - азоту, фосфору і калію, в той час як різним овочам в деякі періоди життя може знадобитися більше якогось одного елемента. Складні мінеральні добрива часто випускають у вигляді концентратів. Співвідношення елементів в них може бути підібрано під різні види рослин або під різні стадії їх зростання. Складні добрива відрізняються високою вартістю, але дають хороші результати в теплицях і на невеликих площах. З складних добрив найбільш відомий амофос, що складаються з азоту і фосфору, калійна селітра - у складі якої калій і азот, а також нітроамофоска, що складається з трьох елементів.

Непрямі мінеральні добрива використовують для поліпшення агрохімічних і фізико-хімічних властивостей ґрунту, для мобілізації його поживних властивостей. У їх числі можна назвати вапняні добрива, гіпс. Іноді одне і те ж добриво може надавати пряму і непряму дію: наприклад, внесення фосфоритного борошна підвищує рівень фосфорного живлення рослин, одночасно послаблюючи кислотність ґрунту.

Прості односторонні мінеральні добрива 

Азотні добрива

Аміачна селітра. Це добриво містить близько 34-34 % азоту. Може потрапити до використання у вигляді білих лусочок або гранул. Селітра відмінно розчиняється у воді і здатна швидко впливати на рослину під час добрива. Селітру потрібно зберігати в добре провітрюваному, сухому місці, так як вона має здатність злежуватися за рахунок підвищеної гігроскопічності. Змішування з органічними матеріалами протипоказано, так як можливе самозаймання. Селітра сприяє підкислення ґрунту і рекомендується для застосування на вапнованих ґрунтах. Селітру вносять в ґрунт нормою 15-25 г на один квадратний метр.

Сечовина. Досить концентроване азотне добриво, яке відрізняється високим вмістом азоту 46 %. Сечовина випускається у вигляді білих гранул кулястої форми, добре розчинна у воді, що значно полегшує використання. Сечовина злежується, тому потребує особливих умов зберігання. Може бути використана як для некореневої підгодівлі (50 г сечовини на 10 літрів води, даний розчин розрахований на обприскування площі 100 м²), так і у вигляді основного добрива (10-20 г добрива на 1 м²). Слід пам'ятати, що сечовину не можна змішувати з суперфосфатом або вапном.

Сульфат амонію. Добриво є кристалічною речовиною сірого або білого кольору, добре розчинною у воді та з середнім показником вмісту азоту - 20,5-21 %. Сульфат амонію можна вносити в якості основного добрива, починаючи з осені, так як він досить добре утримується в ґрунті. Навесні ж (в період вегетації) варто використовувати добриво, як підгодівлю. Бажано застосовувати добриво на вапняних, так як відбувається підкислення ґрунту. Норма внесення сульфату амонію - 25-40 р на площу в 1 м².

Натрієва селітра. Добриво з невеликим вмістом азоту, не більше 16,5 %. Дрібнокристалічна речовина з жовтим або сірим відтінком, добре розчиняється і застосовується на ґрунтах невапнованих і кислих. Зберігати натрієву селітру потрібно в сухому місці. Може бути використане в якості підживлення для рослин, або ж в якості основного добрива, норма - 35-50 г на кожен квадратний метр.

Кальцієва селітра. Це добриво має найменший показник за вмістом азоту серед всіх перерахованих азотних добрив (15,5 %), тому його можливо застосовувати для підлужування ґрунту. Добриво проводиться у вигляді дрібних гранул. Через підвищену гігроскопічність, кальцієва селітра повинна зберігатися тільки в сухих місцях. Вносять в ґрунт не більше 30-50 г на квадратний метр ґрунту.

Фосфорні добрива

Суперфосфат. Розчинне добриво, яке може випускатися у вигляді гранул або світло-сірого порошку. Добриво містить 14 % фосфориту і 19-19,5 % фосфорної кислоти. Під час застосування суперфосфат не підвищує кислотність ґрунту, так як містить гіпс (сірчанокислий кальцій). На кожен квадратний метр, під час підживлення, можливо вносити не більше 40-60 г добрива.

Збагачений суперфосфат. Добриво у вигляді гранул або порошку, що містить 24 % фосфорної кислоти. Може застосовуватися, як звичайний суперфосфат і вноситься в ґрунт нормою до 40-60 г на квадратний метр.

Подвійний суперфосфат. Світло сірі гранули добрива містять 45 % фосфорної кислоти (розчинної). Добриво застосовується, як звичайний суперфосфат, але норма його внесення рівно в 2 рази менше.

Томасшлак. Добриво потрапляє до використання у вигляді порошку темного відтінку, що містить 14 % фосфорної кислоти. Порошок, що не розчиняється у воді. Лужне добриво досить ефективне для внесення в кислі вапняні ґрунту (під час скопування), як основне добриво (приблизно 50-80 г/1 м²).

Фосфоритне борошно. Практично не розчинне добриво, яке може бути, як бурого, так і темно-сірого відтінку. Вміст розчинної фосфоритного кислоти - від 19 до 30 %. Фосфоритне борошно може бути використане у вигляді основного добрива до вапнування, так як разом з вапном вносити його в ґрунт не рекомендується.

Калійні добрива

Калійні добрива сприяють здоровому росту рослин і сприяють утворенню здорових кореневищ і бульб. Найчастіше, калійні добрива потрібні рослинам під кінець періоду вегетації.

Хлористий калій. Добриво вироблено у вигляді кристалічного порошку, який має рожевий. сірий або білий відтінок, вмісту окису калію - 60%. Хлористий калій можна вносити в ґрунт під лопату (восени), нормою приблизно в 30 г/1 м².

Калійна сіль. Добриво містить до 40 % оксиду калію, вноситься в ґрунт в осінній період, як основна заправка, не більше 40 г/1 м². Є сумішшю меленого сильвініту і хлористого калію.

Калій сірчанокислий. Вміст оксиду калію - до 50 %. Добриво найбільш ефективно для культур, які чутливі до хлору, а також для тепличних рослин.

Калімагнезія. Ця суміш містить до 9 % оксиду магнію і до 40 % оксиду калію. Добриво застосовується спеціально для підживлення рослин, які дуже чутливі до хлору. Застосовується навесні, як основне добриво, а також під час посадки овочевих культур.

Сульфат калію. Досить концентроване калійне добриво, яке містить 48 % окису калію, відмінно розчиняється у воді. В первісному вигляді являє собою розсипчастий, кристалічний порошок білого кольору з жовтуватим відтінком. Фахівці рекомендують вносити дане добриво під культури, які погано реагують на надлишок хлору. Норма - 20-25 г добрив на м².

Селітра калієва. Добриво потрапляє до використання у вигляді порошку темного кольору, який містить 14 % азоту і 44 % окису калію. Рекомендовано для рослин, що не переносять хлор. Внесення обов'язково у весняний час, так як селітра калієва містить легко розчинний азот.

Поташ (калій вуглекислий). Добриво містить досить багато окису калію, 55 %, абсолютно не містить хлору і рекомендовано для застосування на кислих ґрунтах, особливо під картоплю.

Зола. Деревна зола може містити до 11 % фосфору, 36 % калію і 40 % кальцію. Особливо багата поживними елементами зола, отримана із соломи злаків.

Зола з торфу містить дуже мало фосфору і калію, тому може бути використана, як вапняне добриво, а зола, отримана в процесі горіння кам'яного вугілля - взагалі не придатна для удобрення ґрунту.

Рослинну золу вносять у ґрунт з розрахунку 300 г на 1 м², деревну - 700 г, торф'яну - 1 кг. Підживлення золою, яка здійснюється восени або навесні, значно знижує кислотність ґрунту і покращує її структуру. Золу можна вносити в грунт у поєднанні з азотними добривами, але не змішуючи, а по черзі. Зберігати золу потрібно в сухому, темному місці, так як волога зола може втратити свої поживні властивості, хоча і залишиться придатною для вапнування.

Магнієві добрива

Доломітове борошно. Добриво містить більше 20 % магнію і близько 28 % кальцію, використовується для вапнування ґрунту (150-300 г На 1 м²) з підвищеною кислотністю і в якості стандартного магнієвого добрива (20-30 г на 1 м²).

Магній сірчанокислий. Добриво відмінно розчиняється у воді і дає хороші результати після обприскування ним дерев. Вміст магнію в добриві - 16 %, тому розчин для обприскування готується з розрахунку 200 г добрива на 10 літрів води.

Продовження